Лідія Савлук: Україна має шанс

Лідія Савлук: Україна має шанс

Лідія Савлук

Ми по праву пишаємось нашою історією. Але чому тепер Україна так сильно відстає в цивілізаційному розвитку від інших країн Європи? Чому ми, нащадки державницької нації, соромимося своєї влади?

Аби відповісти на це запитання, потрібно з’ясувати, хто в нашій країні є владою. Ні Президент, ні Прем’єр-міністр, ні Парламент окремо взяті не мають повноти повноважень, щоби володіти ситуацією в державі. Вони всі разом, а також чиновники усіх рівнів, з огляду на повноваження кожного зокрема, впливають на стан в державі, проте не несуть за це жодної відповідальності. Вони є бюрократичною Системою України, яка і є реально правлячою в Україні владою.

Народилась ця влада ще в радянські часи. Переважну її частину становлять замасковані кагебісти, вчорашні комсомольські вожаки, комуністичне начальство - ідейні нащадки тих, котрі розстрілювали українську інтелігенцію та духовенство, організовували депортації і голодомори, перетворюючи наш народ на слухняних рабів комуністичного режиму.

Люди зі здоровим глуздом не сприймали комуністичну систему управління, тому влада формувалась з людей безбожних, неграмотних, ненависників українського духу. Система, яка народилась у радянські часи, успішно діє в нових умовах. Так само, як пристосувала під себе горбачовську гласність і перебудову, вона пристосовує й демократію і ринкову економіку в їхній убогій інтерпретації, яку інакше, ніж правовим нігілізмом не назвеш.

18 років незалежності достатньо, аби побачити, що Система радянського зразка призвела до ситуації, коли в цій країні закони і життя не перетинаються: реформування українського законодавства не веде до зміцнення законності.

Непрофесійна міліція не розкриває злочинів, корумпована прокуратура не розслідує їх, а підкуплені суди трактують закон винятково з погляду інтересів тих, хто їх купив.

Незалежно від результату президентських та парламентських виборів, країною править та сама сила – масивний, непереможний, монолітний і непробивний у своїй інертності чиновницький апарат. І це в той час, коли український народ оговтується від постгеноцидного синдрому – людей вже не сковує страх, вони свідчать про злочини комуністичної системи, вшановують національних героїв, нищать пам’ятники катам українського народу. Повнолітніми стали ровесники незалежності. Багатьом вже очевидно, що Система, яка практично не змінилась від радянських часів, є чужою по духу для українців, і гальмує рух України вперед.

Як реформувати Систему, щоби вона змогла виконувати функції, покладені на неї законодавством України, – одне з головних питань, від якого залежить подальший розвиток України.

Насамперед у питанні реформування Системи потрібно відмовитись від послуг чиновників. Бо саме в цьому – головна помилка усіх "реформаторів", котрі намагалися вирішувати проблеми України за допомогою Системи, тоді коли вона і є головною проблемою. Починати слід із вилучення з цієї Системи колишніх партфункціонерів та агентів московських спецслужб, як це пропонує Всеукраїнське об'єднання "Свобода" та Олег Тягнибок протягом стількох років.

Нагадаємо, що через процедуру люстрації пройшли Чехія, Польща, пострадянські країни Балтії, Німеччина, Угорщина, Албанія. У деяких з цих країн зараз триває друга або й третя хвиля люстрації.

Після очищення Системи у державних органах влади з'явиться чимало вакансій. Заповнити їх потрібно людьми рішучими, компетентними, які не бояться ні бідності, ні ганьби, бо Система через інстинкт самозбереження робитиме все, аби знищити морально, фінансово, можливо, фізично ці чужі для неї елементи.

Потрібен талант справжнього лідера, щоби таких людей ввести в Систему і захистити їх від Системи. Їхнє завдання – поступово змістити пріоритети від забезпечення процесу до забезпечення результату. З часом перебування в Системі підніме планку вимог до її кадрів на високий рівень, і такі грамотність і висока мораль не заважатимуть кар’єрному росту чиновника.

Після революції минуло доволі часу, щоб розумні люди усвідомили, що справжній поділ політичної України – не за забарвленнями, географією чи історією, а між тими, хто може чесно робити свою справу, і вигодуваними Системою паразитами. І лише після того, як очистимо Систему від паразитів, вдасться подолати хабарництво, корупцію та провести реальні реформи в Україні.

Для цього потрібні політичні воля, сміливість та мудрість на рівні керівництва країни. В українців є шанс невдовзі провести очищення влади на президентських виборах.